Танцівник, перформер, режисер, хореограф, дослідник та коуч. Засновник і директор Ruban Production ITP, ініціатор і представник Фонду екстреної допомоги митцям перформативного мистецтва України. За понад двадцять років діяльності реалізував низку проєктів — воркшопів, фестивалів, навчальних програм тощо — у Болгарії, Великій Британії, Грузії, Іспанії, Лівані, Литві, Німеччині, Польщі, Румунії, США, Франції, Хорватії, Швеції,  Україні, інших країнах.

Випускник магістерської програми «EXERCE хореографічне дослідження і перформанс» (Національний хореографічний Центр та Університет Поля Валері, Монпельє, Франція). Аспірант культурології Інституту проблем сучасного мистецтва Національної академії мистецтв України.

На Конгресі Культури 2023 бере участь у дискусії «Про що ми мовчимо?», інші спікер(к)и: Лариса ДЕНИСЕНКО, Роман КЕЧУР, Борис ФІЛОНЕНКО, модерує Іванна СКИБА-ЯКУБОВА (7 вересня).

Радіоведуча, радіопродюсерка та письменниця. Працює на Радіо Культура (Суспільне), нині головна редакторка редакції літературних програм та радіотеатру. Як продюсерка працює із жанром радіодокументалістики.

Отримала премію Івана Франка (спільно з Мирославом Лаюком) у номінації «За кращий твір у радіомовній сфері» за радіодок «Леся Українка: 30 радіоісторій». Інший радіодок «Країна схожа на гранта» (за сценарієм Гасі Шиян та Олександра Михеда) пройшов відбір і буде презентований як кейс на Форумі подкастів Європейської мовної спілки. Від 26 лютого 2022 року працює радіоведучою в цілодобовому інформаційному марафоні на Українському радіо (Суспільне).

Авторка двох поетичних книжок «Відкритий райдер» (2012, Ярославів Вал) та «Супергерої» (2016, ВСЛ), що отримала першу премію в номінації книжки для дорослих в ілюстраторському конкурсі Книжкового Арсеналу 2017 та низку міжнародних премій в галузі книжкового дизайну (дизайн — робота Романи Романишин і Андрія Лесіва, артстудія «Аґрафка»). Пише малу прозу й есеїстику. Тексти перекладаються англійською, польською, чеською, словацькою, івритом, фінською, литовською, естонською та іншими мовами.

На Конгресі Культури 2023 — учасниця дискусії «Як говорить агора?» разом з Олесею ОСТРОВСЬКОЮ-ЛЮТОЮ, Олександром СУШКОМ, Марією ТИТАРЕНКО, модерація Оксани  ФОРОСТИНИ (7 вересня).

Кінорежисерка та сценаристка. Членкиня Української кіноакадемії та Гільдії режисерів України. Учасниця Berlinale Talents 2020 (Berlin, 2020), резидентка Cité internationale des arts та Les Récollets (Париж, 2022) та Marathon Screenings (Лос-Анджелес, 2023).

Нині працює над проєктами двох повнометражних фільмів «Нижній горизонт» та «Медовий місяць». Співсценаристка польсько-українського проєкту серіалу «Невимовлене» про перші дні російського вторгнення в Україну. 

На Конгресі Культури 2023 бере участь у дискусії «Архіпелаг: нові острови української культури на світовій мапі»; інші спікер(к)и: Павло МАКОВ, Олеся МАМЧИЧ, Юлія ФЕДІВ, модерує Дарія БАДЬЙОР.

Професор Університету Васеда (Токіо), дослідник японської літератури та колишній генеральний директор Національного інституту японської літератури (NIJL).

Народився в Нью-Йорку, навчався на факультетах економіки та східних мов Каліфорнійського університету в Берклі та на факультеті східноазійських мов і цивілізацій Вищої школи мистецтв Гарвардського університету. Почесний професор Токійського університету.

Автор, редактор, співавтор численних видань про японську літературу, мистецтво та драматургію. Активно працює в японських ЗМІ як телеведучий, коментатор новин, газетний оглядач, книжковий рецензент та радіоведучий.

У межах Конгресу Культури 2023 є учасником дискусії «Перекладаючи досвід війни»; інші спікер(к)и: Кшиштоф ЧИЖЕВСЬКИЙ (Польща), Діана ВОННАК (Угорщина), модерує Остап СЛИВИНСЬКИЙ (7 вересня).

Психіатр, психотерапевт, психоаналітик, громадський діяч. Завідувач кафедри психології та психотерапії Українського католицького університету.

Президент Української конфедерації психоаналітичних психотерапій. Дійсний член Європейської Асоціації Психотерапевтів. Навчаючий психоаналітик та супервізор Європейської конфедерації психоаналітичних психотерапій. Супервізор, голова Тренерської ради Української спілки психотерапевтів. Автор близько 30 наукових праць.

На Конгресі Культури 2023 — учасник дискусії «Про що ми мовчимо?»; інші спікер(к)и: Борис ФІЛОНЕНКО, Лариса ДЕНИСЕНКО, Віктор РУБАН; модераторка: Іванна СКТБА-ЯКУБОВА (7 вересня), а також є спікером дискусії «Вирій чи зона осідлості? Політики (не)повернення»; інші учасниці: Олександра АЗАРХІНА, Таміла ТАШЕВА, Галина ГРИГОРЕНКО; модераторка: Ірина ПОДОЛЯК (8 вересня).

Заступниця Міністра культури та інформаційної політики України (із 20 липня 2022 року). Від березня 2020 року призначена на посаду Голови новоствореного Державного агентства України з питань мистецтв та мистецької освіти, що відповідає за реалізацію політики в сфері мистецтв.

Працювала у сфері реклами та медіапланування. Від 2014 року очолювала напрямок освітніх програм організації «Культурний проект». В 2017 році стала співзасновницею Open Opera Ukraine, де як генеральна продюсерка координувала культурно-мистецькі й освітні проєкти у сфері барокової музики 17-18 століть. Знаковими проєктами стали дві повномасштабні оперні постановки: «Дідона та Еней» Г. Перселла (Всеукраїнська премія «GRA» за найкращу прем’єру 2017 року у сфері опери / оперети / мюзикла) та «Ацис і Галатея» Г. Ф. Генделя у 2019 році.

У 2019-му — в команді Офісу з розробки гуманітарної політики під патронатом Міністра культури, молоді та спорту, позаштатна радниця очільника МКМС з питань музичного мистецтва.

У межах Конгресу Культури 2023 — спікерка дискусії «Вирій чи зона осідлості? Політики (не)повернення»; інші учасниці(ки): Олександра АЗАРХІНА, Таміла ТАШЕВА, Роман КЕЧУР; модераторка: Ірина ПОДОЛЯК (8 вересня).

Письменниця, перекладачка, редакторка з Києва. Навчалася на відділенні «Літературна творчість» КНУ  ім. Т.Шевченка, а також на річній стипендійній програмі в Ягеллонському університеті (Краків).

Авторка кількох поетичних збірок, понад десяти книжок для дітей, а також численних публікацій в антологіях і літературній періодиці, в Україні й за кордоном. Тексти перекладені 14 іноземними мовами. Її вірші для дітей за оновленою програмою вивчають у молодшій школі. Серед нагород: Премія імені Лесі Українки (2022), BookForum Best Book Award (2021), (Топ Барабуки — 2020) та ін.

Наразі мешкає у Кракові, де провадить польсько-український онлайн-часопис «Посестри».

На Конгресі Культури 2023 бере участьу дискусії « Архіпелаг: нові острови української культури на світовій мапі»; інші учасники(ці): Павло МАКОВ, Юлія ФЕДІВ, Жанна ОЗІРНА, модерує Дарія БАДЬЙОР (8 вересня).

Професорка кафедри слов’янської філології ім. проф. Іларіона Свєнціцького ЛНУ ім. І.Франка, перекладачка, літературознавиця.

Сфера наукових зацікавлень — літературознавство, історія слов’янських літератур, актуальні тенденції у розвитку літератур слов’янських народів, українсько-сербські, українсько-хорватські та українсько-польські літературні й культурні контакти, літературна критика.

Авторка шести монографій, понад 280 літературознавчих публікацій та близько 100 перекладів із сербської, хорватської, польської мов на українську та з української мови на хорватську й сербську. Уклала й переклала хорватською антологію української поезії «Ukrajina 2022: pjesnički ljetopis rata» (Zagreb: Hrvatski PEN, 2022). Членкиня Українського ПЕН.

На Конгресі Культури 2023 разом із Нерміною ОМЕРБЕҐОВИЧ (Боснія і Герцеговина) є учасницею розмови «Письмо війни: між надією і зневірою, між “я” і “ми”»; модерує  Остап СЛИВИНСЬКИЙ (7 вересня).

Культурна та медіа менеджерка. Національна менеджерка з культури в Бюро ЮНЕСКО у Києві. Попередня генеральна директорка Українського культурного фонду та hromadske.ua.

Лауреатка Премії «Women in Arts 2021» від ООН Жінки в Україні та Українського Інституту в категорії «Культурний менеджмент».

На Конгресі Культури 2023 бере участь у дискусії «Архіпелаг: нові острови української культури на світовій мапі»; інші учасники(ці): Павло МАКОВ, Олеся МАМЧИЧ, Жанна ОЗІРНА, модерує Дарія БАДЬЙОР (8 вересня).