Яким ми бачимо майбутнє? Крізь які оптики дивимося у нього і чи багато спільного у наших візіях? Якою мірою можемо його моделювати, програмувати, творити, тобто  режисувати принаймні якусь його частину? І яку роль у цьому відіграє наш досвід: видовищності, імітації, катастрофічності як топосів сучасності, переживання травматичних подій минулого й сьогодення, суспільних трансформацій, глядачами, акторами чи авторами яких ми були і є? Як реагувати на інструменталізацію культури й загроженість нових культурних інституцій, що спостерігаємо в Україні впродовж останнього року? І що вже зараз є важливим чи необхідним — в наших словах, проживанні, діях, практиках співжиття і співтворення, — щоб відбулося майбутнє, якого ми бажаємо?

Ми спробуємо проявити і роздивитися обриси завтрашнього дня — на «Сцені майбутнього». Це ІІ Конгрес Культури у Львові, що відбудеться 14-16 жовтня 2021 року. Він складатиметься із дискусійної та мистецької частин.

У дискусійній складовій на Конгресі паралельно діятимуть Велика й Мала сцени. Порядок денний Великої сцени охоплює дискусійні й лекційні формати у трьох кураторських блоках: «Катастрофи», «Спів-Життя» й «Театрократія». Програма Малої сцени сформована за результатами опен-колу й акцентує на практичних форматах та репрезентації досвідів. Мистецьку частину репрезентуватиме арт-простір у Театрі Лесі України і проєкт «Екотеатр» у дворику ратуші. Місця зустрічей Конгресу: Театр Лесі Українки, Радіогараж, завершальний день відбудеться у сесійній залі Львівської міської ради.

Імпульсом для концепції Конгресу стали події 2020 року та їх наслідки для нас. Пандемія, зупинка звичного «живого» культурного життя, ризик скорочення фінансування культури, конфлікти навколо конкурсів на обрання керівників(ць) культурних інституцій в Україні — усе це загострило відчуття непевності майбутнього, а водночас й увиразнило розуміння, що воно непередбачуване і може здивувати щомиті. Чи ми готові до цього?