Чому конгрес культури і чому у Львові.
Конгрес культури у Львові — це дискусійна платформа для фахового критичного огляду культурного процесу. Захід відбуватиметься раз на два роки. Це подія для представників сфери культури, що націлена на розвиток культурного середовища України. Конгрес культури щоразу матиме нову тему, відповідну до запитів галузі та суспільних процесів. Вона розкриватиметься завдяки двом сталим складовим — дискусійній та мистецькій.
Ідея конгресу-бієнале — це реакція на брак в Україні сталих дискусійних майданчиків для цілісного й глибокого аналізу культурних реалій. Формат конгресу відповідає базовим цілям Стратегії розвитку культури міста Львова 2025, процес втілення та моніторингу якої координує Інститут стратегії культури — муніципальна інституція, створена у Львові 2018 року. Команда конгресу виходить із розуміння культури не лише як сукупності певних притаманних суспільству ознак, а й також як способу життя і простору для діалогу, системи цінностей і творення смислів. Конгрес зорієнтований на розвиток традиції діалогу та порозуміння, налагодження зв’язків та партнерства між різними акторами у сфері культури, серед яких: митці, громадські ініціативи та організації, заклади культури, освітні установи, органи влади, бізнес.
Конгрес має стати важливою подією для міста, культурного середовища та суспільства в цілому. Зважаючи на циклічність та масштабність, захід допоможе культурній спільноті увиразнити свій голос. Крім завдання відрефлексовувати культуротворчий досвід і поточну культурну ситуацію, важливим є прикладний та візійний характер конгресу — напрацювання рекомендацій щодо розвитку галузі культури. У фокусі — інституційна спроможність й ефективність сфери культури в Україні (на державному, регіональному та місцевому рівнях); можливості покращення управління у галузі, напрацювання нових культурних політик, моделей, мереж; соціальний потенціал культури як простору діалогу й реагування на виклики часу. Міжнародний статус події сприятиме появі нових партнерств та проектів, розбудові іміджу Львова як культурної столиці України і претендента на статус культурної столиці Європи. Цінність конгресу має й ширший вимір — популяризація та розширення культурного дискурсу в українському суспільстві.
І КОНГРЕС КУЛЬТУРИ
ПЕРЕХІД 1989: МУРИ. МІРИ. НАМІРИ
11-13 жовтня 2019 року, Львів
Чому у 2019-му «Перехід 1989»
«Перехід 1989» — перший Конгрес Культури у Львові. Раніше, до конгресу культури, у Львові відбувалися події з подібним фокусом (як Конгрес Культури Східного Партнерства 2015 року), проте в такому форматі — масштабного кількаденного форуму з практичною складовою — у жовтні 2019 року ми зустрінемося вперше. Вихідною точкою конгресу — хронологічно й метафорично — стане 1989 рік, ознаменований низкою знакових подій, що вплинули на подальший хід історії. «Червона Рута» й Студентське Братство. Повернення кримських татар на історичну батьківщину та масові страйки шахтарів. Перші вільні вибори народних депутатів СРСР і фактичний початок його розпаду. Оксамитова революція, події на площі Тяньаньмень і падіння Берлінського муру… Захід охопить близько 200 представників сфери культури із різних міст України та з інших країн: поза загальноєвропейським контекстом, як і без досвіду постсоціалістичних країн, адекватне розуміння культурної ситуації в Україні буде нецілісним.
Про що дискусійна програма
Учасники дискусійної програми конгресу спробують спільно оцінити трансфігурацію культурного ландшафту впродовж 1989-2019 років. Нова Європа, що постала на уламках Берлінського муру й СРСР, здійснила «обряд переходу» (за Арнольдом ван Геннепом). Багато мурів упало: відбулося переформатування держав і лібералізація політичних інституцій. Чимало мір змінилося: прийшло інакше покоління, усталилися незнані раніше соціальні звички, радикально трансформувався культурний ландшафт. Нині ми є свідками зростання рівня популізму й відчуження між державою та соціумом, атомізації суспільства й посилення консервативних реакцій, інформаційного перенасичення та комерціалізації. Чи може досвід 30-річного «переходу» допомогти в подоланні новітніх викликів? Якими є наші наміри щодо майбутнього України та Європи, культурно неоднорідної, з різними ідентичностями й травмами, котра, проте, не перестає прагнути єдності та порозуміння?
У рамках конгресу 2019 року діятиме три тематичні дискусійні блоки: Мури. Міри. Наміри.
МУРИ
Яким був стан культурного переходу до реалій незалежної держави України. Чому найбільш поверховий вияв української культури, «шароварщина», став чи не основним її репрезентантом. Яка роль культури у процесі пострадянської і вже новітньої деокупації України. Чи мури лише відгороджують, а чи й можуть захищати.
МІРИ
Чи є культура мірилом рівня розвитку суспільства. Яке значення інституцій та політик в екосистемі культури. Яка роль критеріїв, критики, ревізіонізму в культурному процесі та як оцінити його ефективність. Як не загубитися в перенасиченому інформаційно-культурному потоці сьогодення.
НАМІРИ
Хто і як нині впливає на культурний порядок денний. Чи можна й потрібно керувати культурним процесом. Які зміни — нормативно-правові, інституційні, освітні — потрібні у культурній сфері України. Якою мірою культура може вплинути на формування критичності й довіри сьогодні.
Трієнале сучасного мистецтва «Український зріз»
Трієнале — це окрема частина Конгресу Культури. Воно складатиметься з робіт, що стануть художнім осмисленням ситуації «переходу», формального перевдягання радянських обрядів у патріотичну обгортку, браку нових смислів, що відповідають нинішнім реаліям та викликам. Це буде четверте трієнале. Раніше проект відбувався у Польщі, зокрема 2010-го та 2013-го — у Любліні, 2016-го — у Вроцлаві.
Для кого й навіщо
Серед учасників конгресу — митці, критики, менеджери у галузях літератури, музики, театру, художнього мистецтва, представники органів влади у сфері культури, а також історики, музеологи, соціологи, культурологи, соціальні психологи, філософи, журналісти-оглядачі з України та з-за кордону. Важливою є активність з боку учасників дискусійної програми: залученість до обговорень, ідеї щодо можливих змін у галузі культури, можливість моніторити стан культурного процесу, втілювати проекти, відповідні цінностям та візії конгресу. Заповнити заявку на участь у конгресі можна тут. Результати панельних дискусій будуть зафіксовані у формі рекомендацій для середовища культури України загалом та державних органів, відповідальних за політику у сфері культури, зокрема. Проект може позитивно вплинути на всю екосистему культури: організації, середовища, митці зможуть ділитися знаннями та навичками, започатковувати міжсекторальні проекти, ініціювати необхідні трансформації у своїх секторах.
Де і коли
Основна локація конгресу де працюватимемо 11-13 жовтня, — старий термінал Львівського аеропорту. Зразок сталінської архітектури (1955 року) стане місцем зустрічі та рефлексії, символом переходу й наближення бажаних змін.
Хто організовує конгрес
Конгрес культури «Перехід 1989» реалізовує ГО «Вірменська 35», Інститут стратегії культури, Львівська міська рада за підтримки Українського культурного фонду.
У складі візійної групи Конгресу: Оксана Форостина, Остап Сливинський, Оксана Дащаківська, Зоряна Рибчинська, Наталя Космолінська, Антін Борковський, Зеновій Мазурик, Юрій Прохасько, Андрій Дахній, Богдан Шумилович.
Дискусійна та мистецька складові мають своїх кураторів та координаторів:
кураторка програми — Віра Балдинюк, головна редакторка ресурсу KORYDOR, CCA Foundation
куратор блоку «Мури» — Антін Борковський, журналіст, громадський діяч, координатор інформаційних суспільних проектів
кураторка блоку «Міри» — Зоряна Рибчинська, завідувачка кафедри культурології Гуманітарного факультету УКУ, проектна менеджерка, експертка проекту CHOICE
куратор блоку «Наміри» — Зеновій Мазурик, громадський діяч, викладач кафедри культурології УКУ, експерт-музеолог, співзасновник «Асоціації музеїв та галерей», співкоординатор міжнародних проектів у сфері культури
Трієнале «Український зріз»:
куратор — Влодко Кауфман, перфомер, живописець, графік, куратор і координатор низки арт-проектів і фестивалів, співзасновник «Інституту Актуального Мистецтва» (Львів)
співкуратор — Сергій Петлюк, медіахудожник, автор та співкуратор багатьох мистецьких проектів в Україні та за кордоном
координаторка — Лідія Савченко-Дуда, співзасновниця та арт-координторка мистецьких проектів МО «Дзиґа», арт-директорка фестивалю «Дні мистецтва перфоманс у Львові» (з 2011 року).
